Наталія Свиридюк: «Одяг, фарбований рослинами – розкіш навіть для ляльок»
Хочеться щодня для себе відкривати щось нове, пізнавати людей і світ. Рутинність і буденність на стільки іноді сковує нас, що ми втрачаємо масу можливостей побачити дива, створені власноруч іншими.
Сьогодні я вкотре зрозуміла – немає найбільшого задоволення за самореалізацію і втілення себе в своїй же справі. Яскравим прикладом цього є 42-річна полтавчанка Наталія Свиридюк, яка створює вузлові ляльки з лляної тканини, пофарбованої за стародавньою технологією – природними барвниками.
Давні рецепти фарбування Наталія випитувала у майстрів Решетилівської фабрики художніх виробів, що на Полтавщині. Хоча на практиці у виробництві вони давно використовують сучасні барвники, однак знають й про напівзабуті методи. Для приготування розчину беруться звичайні рослини – кора дуба; кора, цвіт та «зелені їжачки» каштанів, спориш, чистотіл, лушпиння цибулі тощо. «Кожна рослина дає свій неповторний колір, – каже Наталія, – здебільшого навіть відбувається гра з відтінками барв.»
— Якусь рослину потрібно подрібнити і залишити, щоб вона добу постояла. А щось треба подрібнити і зразу ставити кип’ятити. Якісь трави потрібно сушити, а потім сухими заварювати… Я вже назбирала масу рецептів, які ще не випробовувала. Фарбую тканини, з них роблю ляльки, а також висмикую ниточки і ними, де треба, викладаю хрестик на обличчі ляльки.
Під час фарбування природними барвниками жінці не можна заважати і відволікати. «До того ж така куховарка дещо схожа на чаклунку, – розповідає Наталія, – в неї на кухні все вариться, кипить, тільки встигай помішувати варево.» J
Виявляється, в давнину наші предки носили одяг з пофарбованої тканини. На жаль,
нашому поколінню такої можливості не випало, оскільки таке задоволення економічно не вигідне і занадто трудомістке. Хоча, погодьтесь, для нашої творчої молоді – це гарна ідея для створення колекції модного одягу!
Виготовляє Наталя Свиридюк й інші ляльки, кожна з них має свою історію. Скажімо, є у майстрині колекції вузлових ляльок, одяг яких оздобила вишивкою та традиційним орнаментом, які свого часу збирали українські класики Олена Пчілка та Марко Грушевський.
За підрахунками одного з журналістів, Наталія Свиридюк вже створила до тисячі ляльок з текстилю – вузликових та мотанок. Та не відомо, чи з’явилося б стільки краси, якби у 2004 році багаторічну роботу бібліотекарем Наталя не проміняла б на ляльку. Відтоді виготовлення традиційних народних ляльок стало для неї основним заняттям.
Крім покупців на фестивалях та ярмарках, майстриню підтримують й державні установи. Полтавська держадміністрація і міськрада купують її ляльки, допомагають з виданням брошур та інших матеріалів.
В книжках пишуть, що лялька виготовлена руками є дійсно оберегом. Бережіть себе!
Олена Толкач
Інформаційне джерело
проект «Рукотвори»
