Лишь 50 процентов миллионеров согласны купить часы дороже 240 долларов, и только треть богатеев ездит на машине, которой еще нет 3 лет, пишет Банкер.уа
Среди самых богатых людей мира есть и такие, кто не кичится своим состоянием, и довольствуются в повседневной жизни вещами, доступными для большинства. Их считают чудаками. Однако история знает примеры, когда нелюбовь тратить деньги и экономить на всем среди миллионеров носила параноидальный характер.
Одной из самых больших скряг в мире была Генриетта Хоуленд Грин — гениальная американская финансистка 20-го века. Женщина, оставившая после своей смерти в 1916 году больше 100 миллионов долларов (примерно 20 миллиардов сегодня), подогревала овсянку на батарее, так как считала, что пользоваться плитой накладно. Почти всю жизнь она провела в самых дешевых съемных квартирах, владея целыми кварталами в Чикаго. А однажды потратила целую ночь на поиски почтовой марки за 2 цента.
Но апофеозом «бережливости» стал другой случай: ее сыну ампутировали ногу из-за того, что Генриетта три дня искала бесплатную больницу. В возрасте 82 лет миллионершу хватил удар, когда она узнала, что кухарка «переплатила» за бутылку молока.
Нефтяной король Джон Пол Гетти, который 30 лет назад со своими 4 миллиардами долларов считался самым богатым человеком на свете, экономил на всем. Например, на своей вилле он установил таксофоны для гостей, чтобы не платить за их разговоры. Когда в 1973 году похитили его внука Джона, дедушка отказался выплачивать выкуп в 17 миллионов. Сжалился он только тогда, когда ему прислали конверт с отрезанным кусочком уха Джона. Но даже тут Гетти сэкономил. Он отдал лишь 2,7 млн долларов.
Второй в списке «Форбса» богач — американский финансист Уоррен Баффет (состояние — 44 миллиарда долларов) — по Уолл-стрит разъезжает на непрестижной в его кругу и далеко не новой машине Lincoln Towncar с номерным знаком THRIFTY, что означает «бережливый». Да и малогабаритную квартирку, купленную еще 40 лет назад всего лишь за 30 тысяч долларов, менять пока не спешит.
Баффет непритязателен в жизни, избегает предметов роскоши, за исключением только частного самолета. К примеру, питается он в сети быстрого питания, которая нравится ему настолько, что он ее купил.
На старенькой Morris Minor долгое время ездил богатый скандинав — основатель компании по производству упаковочных материалов Tetra Pak Ханс Раусинг. Однако пару лет назад миллиардер (состояние свыше 8 млрд. долларов) решил сменить авто. И приобрел … 12-летнюю российскую «Ниву». Кстати, Раусинг прославился еще и тем, что всегда жестко торгуется в магазинах.
Свою первую крону основатель компании IKEA и самый богатый швед Ингвар Кампрад (состояние оценивается в 28 миллиардов долларов) начал в начальных классах школы. Закупая оптом карандаши и ластики, будущий мебельный магнат продавал их втридорога одноклассникам. А деньги копил. Он известен тем, что даже сейчас питается в дешевых ресторанах, летает эконом-классом, ездит на автобусе и останавливается в трехзвездочных гостиницах. А отпуск проводит с удочкой на берегу какой-нибудь речушки в родной Швеции.
От своих подчиненных Ингвар требует использовать обе стороны листа бумаги. Вся мебель в его доме из магазина IKEA, за исключением «старого кресла и прекрасных стоячих часов». Более того, Ингвар 32 года пользуется одним и тем же креслом: «Я пользуюсь им 32 года. Жена считает, что мне нужно новое, потому что материал загрязнился. Но в остальном оно не хуже нового».
Основатель одного из самых популярных интернет-поисковиков Google, наш бывший соотечественник, а ныне гражданин США 33-летний Сергей Брин, заработал около 11 миллиардов долларов. Но живет в небольшой трехкомнатной квартире, сидит за рулем недорогой «Тойоты». И это при том, что Google получает деньги за каждый заход на рекламную ссылку. У «неправильного миллиардера» нет ни яхт, ни вилл. У него даже нет спортивного супер-автомобиля. По слухам, Сергей ездит на «Приусе», неброской, но экологически продвинутой Toyota, работающей не только на бензине, но и на электричестве. На работу, как и многие другие директора Google, он нередко ездит на роликах, а во время перерывов играет на автостоянке в роликовый хоккей. Говорят, он еще частенько посещает многочисленные русские рестораны Сан-Франциско, в частности, «Катину чайную».
Миллионные доходы не мешают некоторым звездам шоу-бизнеса быть весьма осторожными во всем, что касается повседневных расходов. Так, прекрасную половину звездной пары Бекхэмов, в прошлом солистку поп-группы Spice Girls Викторию Бекхэм, не раз видели в трамвае, направлявшемся в сторону стадиона в Манчестере, где тогда играл ее муж. Известно, что госпожа Бекхэм, личное состояние которой составляет $18 млн., питает слабость к дешевому немецкому вину Blue Nun, которое она регулярно покупает в местном супермаркете, а повседневную одежду приобретает не у Christian Dior или Versace, а в дисконтном магазине Matalan и считает своим любимым магазином одежды далеко не самый фешенебельный Top Shop.
Известный кинорежиссер Майкл Уиннер, которому успешная коммерческая деятельность принесла $72 млн., иногда позволяет себе бутылку вина за $6 тыс., что не мешает ему несколько раз использовать старые почтовые конверты и резать пополам тюбики с зубной пастой, чтобы не пропало ни капли ценного продукта.
Звезда эстрады Мадонна, заработавшая за свою блистательную карьеру $150 млн., тоже привыкла считать каждую копейку. Она регулярно проверяет телефонные счета, приходящие в ее особняк в Кенсингтоне, и вычитает из зарплаты прислуги плату за телефонные разговоры.
Несколько лет назад британского миллионера Николаса фон Хоогстратена (800 миллионов долларов) посадили на десять лет за убийство компаньона. А полицейские, делавшие в доме Хоогстратена обыск, рассказали газетчикам о необычной находке. На кухне богача обнаружили залежи использованных пакетиков чая. Он их высушивал, а затем заваривал чай по новой. Через год, правда, миллионера выпустили. Однако мнение о нем как о жутком скупердяе если и изменится, то не скоро.
23-летняя американская актриса Уэнди Доркас выскочила замуж за кинорежиссера-миллионера Роджера Доркаса. Он был старше Уэнди почти в три раза, и актриса рассчитывала, что со временем миллионы муженька перекочуют на ее счет. Через год семейной жизни Роджер скоропостижно скончался. Но когда адвокаты огласили его завещание, Уэнди не пришла в ярость: ей достался в наследство… 1 цент. Все остальное (64 миллиона долларов) режиссер завещал … своему псу Максимилиану.
Суд принял сторону собаки, но актриса нашла способ оставить миллионы себе — она… вышла замуж за Максимилиана. Оказалось, что когда Доркас открывал счет на собаку, ему пришлось оформить кобеля как гражданина США, чтобы выплатить необходимые налоги. Брак актрисы с собакой даже зарегистрировали — бумаги-то у пса были в порядке. И когда Максимилиан околел, «вдова» унаследовала все его богатства.

Елена Толкач

источник

www.news.mail.ru

«Успішна особистість» – це певна композиція рис характеру, які, переплітаючись між собою, і роблять людину успішною. Але, якщо вся справа в характері, то чи можливо, що кожен з нас, при належному зусиллі, може вивести свою формулу успіху?

Як говорить Юрій Мороз, засновник Школи Своєї Справи: «Головна перешкода для того, щоб бути успішним (ефективним) – ваше его! А решта – деталі ». Так з чого ж має складатися це саме ЕГО, і чого в ньому бути не повинно, щоб, нарешті, фортуна повернулася до вас обличчям?

Крім того, що лідер не може бути без наявності певних амбіцій, в ньому, насамперед, повинен бути закладений здоровий глузд. Більшість з нас під здоровим глуздом розуміють здатність приймати конкретні, раціональні судження і робити ефективні дії в повсякденному житті. «Є два види діяльності. Плинність, робота – те, що потрібно робити, те, що ми робити вимушені, те, що робити доводиться, те, чого не уникнути, те, до чого нас змушують обставини. Діяльність, спрямована на зменшення плинності, роботи (зі збереженням або збільшенням результату), спрощення роботи, вдосконалення її, впровадження раціональних пропозицій і тому подібного», – коментує Юрій Мороз, говорячи про те, що успішний підприємець, лідер вміє концентруватися саме на оптимізації своєї діяльності.

Лідер знає свою справу. Як сказав віце-президент однієї великої промислової компанії: «Ніщо так не допомагає успіху, як глибоке знання того, чим ти займаєшся. Це знижує ступінь ризику і діє як страховий поліс твоїх здібностей ».

Наступною важливою рисою характеру лідера є здатність доводити будь-яку справу до кінця. Незважаючи на те, що більше половини з нас вважають себе «дієвими», по-справжньому діяти, а не міркувати про це, може (або хоче) далеко не кожен. У характері лідера закладені не тільки хороші робочі навички, але й старанність, а також частка організаторського таланту.

Практично завжди поряд зі словом «лідер» стоїть слово «харизма» або «харизматичність». Найбільш загальне визначення – вміння емоційно впливати на інших людей, вміння повести за собою, заразити своїми ідеями. Які ж складові харизми?

-         впевнена поведінка;

-         яскрава зовнішність, неординарність;

-         вміння переконувати;

-         володіння прийомами ораторського мистецтва;

-         вміння подобатись людям, вміння находити підхід до людей;

-         креативність;

-         вміння приймати рішення в критичних ситуаціях, готовність брати відповідальність на себе;

-         вміння ставити цілі;

-         наявність послідовників.

А зараз кілька слів про освіту. Лідером (процвітаючим діячем) може стати людина, яка закінчила ПТУ. І, навпаки, фахівці, що мають за плечима не один червоний диплом ВНЗ, не рідко виявляються за бортом попиту. Високий загальний рівень розвитку – ось, що характеризує успішність людини. «Результатом освіти є розмір вашого доходу», – підтверджує засновник проекту ШСС.

Зрозуміло, творчий потенціал, здатність керувати, будувати взаємини з партнерами і колегами – все це повинно бути присутнім в характері успішної людини. Ну, а якщо це не закладено в ньому від природи, то для того, щоб сформуватися в житті, потрібно ретельно працювати над собою, а не чекати манни небесної. І тоді успіх обов’язково посміхнеться вам широкою Голлівудською посмішкою.

Бажаю вам не бути пішаком у чужій грі!

Олена Толкач

Сьогодні я вкотре зрозуміла – немає найбільшого задоволення  за самореалізацію і втілення себе в своїй же справі. Яскравим прикладом цього є 42-річна полтавчанка Наталія Свиридюк, яка створює вузлові ляльки з лляної тканини, пофарбованої за стародавньою технологією – природними барвниками.

Давні рецепти фарбування Наталія випитувала у майстрів Решетилівської фабрики художніх виробів, що на Полтавщині. Хоча на практиці у виробництві вони давно використовують сучасні барвники, однак знають й про напівзабуті методи. Для приготування розчину беруться звичайні рослини – кора дуба; кора, цвіт та «зелені їжачки» каштанів, спориш, чистотіл, лушпиння цибулі тощо. «Кожна рослина дає свій неповторний колір, – каже Наталія, – здебільшого навіть відбувається гра з відтінками барв.»

— Якусь рослину потрібно подрібнити і залишити, щоб вона добу постояла. А щось треба подрібнити і зразу ставити кип’ятити. Якісь трави потрібно сушити, а потім сухими заварювати… Я вже назбирала масу рецептів, які ще не випробовувала. Фарбую тканини, з них роблю ляльки, а також висмикую ниточки і ними, де треба, викладаю хрестик на обличчі ляльки.

Під час фарбування природними барвниками жінці не можна заважати і відволікати. «До того ж така куховарка дещо схожа на чаклунку, – розповідає Наталія, – в неї на кухні все вариться, кипить, тільки встигай помішувати варево.» J

Виявляється, в давнину наші предки носили одяг з пофарбованої тканини. На жаль,
нашому поколінню такої можливості не випало, оскільки таке задоволення економічно не вигідне і занадто трудомістке. Хоча, погодьтесь, для нашої творчої молоді – це гарна ідея для створення колекції модного одягу!

Виготовляє Наталя Свиридюк й інші ляльки, кожна з них має свою історію. Скажімо, є у майстрині колекції вузлових ляльок, одяг яких оздобила вишивкою та традиційним орнаментом, які свого часу збирали українські класики Олена Пчілка та Марко Грушевський.

За підрахунками одного з журналістів, Наталія Свиридюк вже створила до тисячі ляльок з текстилю – вузликових та мотанок. Та не відомо, чи з’явилося б стільки краси, якби у 2004 році багаторічну роботу бібліотекарем Наталя не проміняла б на ляльку. Відтоді виготовлення традиційних народних ляльок стало для неї основним заняттям.

Крім покупців на фестивалях та ярмарках, майстриню підтримують й державні установи. Полтавська держадміністрація і міськрада купують її ляльки, допомагають з виданням брошур та інших матеріалів.

В книжках пишуть, що лялька виготовлена руками є дійсно оберегом. Бережіть себе!

Олена Толкач

Інформаційне джерело

проект «Рукотвори»

На бизнес-классе будут раскрыты вопросы: в чем заключается бизнес-модель корпорации и рецепты ее построения, методы и тактики получения доли в бизнесе компаний – мультимиллионеров от Тараса Горбула. А так же использование уникальной бренд-формулы и процесс создания бренда, который продает Виктор Коновалов. Так же все участники мастер класса узнают: как стать самым молодым креативным директором в мире, как увеличивать бизнес с каждым днем, а так же философию побед от корпорации Супер Герои.

Корпорация “Супер герои” – группа компаний, объединяющая под своим началом 12-ть разносторонних бизнесов, от брендингового агентства, с пакетом контрактов в $ 100 млн. на 2010 год до собственной системы противоугонных систем. Компания сотрудничает, иногда даже имея долю в бизнесе, с такими гигантами как: Nokia, Samsung, UMC, Хортица, Nemiroff, Vogue, Aerosvit, Red Bull, СDMA Украина.

О героях:

Тарас Горбул – партнер и генеральный директор корпорации супергероев, работает в компании Davidoff сигары Украины, соучредитель компании Zedder Украина, автор уникальной бизнес модели корпорации. В свои 29 лет имеет опыт управления более чем 20-ю различными компаниями. Сейчас имеет долю в 15 бизнесах. Тарас Горбул – кризисный менеджер, который за 10 минут может дать совет, как повысит капитализацию бизнеса в 10-15 раз.

Виктор Коновалов – партнер и креативный директор корпорации «Супер героев», маркетинг-директор и партнер компании Green Battery – инновации в солнечной энергетике, основатель международного брендингового агентства Konovalov XCLV (Украина, Германия, Россия, США), партнер и арт-директор фотоальбома No comments, основатель и лидер движения Antibank, издатель ряда успешных альманахов по брендингу. В 2002 году Виктор официально стал самым молодым креативным директором в мире, после чего с головой ушел в собственный бизнес, достигнув в 25 лет невиданных успехов, как в профессиональной, так и финансовой сферах.

Регистрируйся сейчас: successhistory.com.ua

Для справок: 228-60-66 или (063) 299-87-79

О проекте:

«Истории Успеха» – это серия встреч с самыми успешными предпринимателями Украины и бизнесменами из ТОП 100, целью которых является передача уникального опыта отечественных предпринимателей мирового уровня своим соотечественникам для вдохновения их на достижение собственных целей. Опыт наших спикеров позволяет утверждать, что стремление человека к самореализации и успеху способны творить чудеса.

Героями проекта «Истории Успеха» уже стали: Г.Корогодский, О.Елманова, В.Тарасюк, И.Кондратюк, В.Давтян, И. Баленко, Е.Черняк..

Відповідно до даних опитування, переданих агентству УНІАН, 72,1% українських студентів керуються при плануванні свого життя власними можливостями – фізичними, матеріальними, інтелектуальними.

Близько чверті опитаних керуються можливостями своєї сім`ї (29,3%) і реальною економічною ситуацією в державі (23,8%), а кожен п`ятий респондент (19,7%) сподівається на успіх, осяяння.

Реальною економічною ситуацією в державі керується при плануванні свого життя кожен шостий студент (15,1%) і майже така ж кількість опитаних (13,4%) керуються в цьому питанні світовими тенденціями у сфері економіки, політики, інформаційних технологій. Іншими критеріями керуються 3,5% респондентів, а 9,2% ще не замислювалися над цим питанням.

Більшість студентів вважають, що держава повинна піклуватися про працевлаштування молоді (76,2%), а також про освітні (74,6%) та житлові (71,2%) потреби молодих людей.
На думку 22,8% респондентів, держава повинна піклуватися про потреби дозвілля молоді, а 5,7% опитаних вважають, що держава повинна допомагати молоді вирішувати інші проблеми. Вважають, що держава не повинна піклуватися ні про які потреби молоді, 2,1% респондентів.

Більшість опитаних студентів (68,9%) назвали джерелом свого щомісячного доходу допомогу батьків. Стипендія є джерелом доходу для 45,2%, особистий заробіток – для 44,7% опитаних.

Доходи від власності мають 2,8% українських студентів, а 2,4% відмовилися назвати джерела свого щомісячного доходу.

Згідно з дослідженням, суміщають навчання з роботою для того, щоб забезпечити власне існування, 41,8% українських студентів.

Кожен п`ятий (21,5%) робить це для того, щоб заробити гроші на розваги, а кожен десятий – щоб сплатити навчання (10,8%) й отримати досвід роботи (9,2%).

Суміщають навчання з роботою з метою набуття практичних навичок за фахом 7,1% опитаних, а 4,1% роблять це з іншою метою. Важко відповісти на це запитання 5,5% респондентів.

Для більшості студентів України (72,1%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері є високий заробіток. Більше половини (56,7%) вважають такою цінністю перспективи кар`єрного росту, 43,1% – дружний колектив, 41,2% – можливість творчої самореалізації. Більше чверті опитаних (28,6%) найбільш значущою цінністю в трудовій сфері назвали роботу за фахом, а кожен п`ятий (21,0%) – престижність роботи.

Вільний графік роботи має важливе значення для 14,3% респондентів, а кожного десятого (10,1%) приваблює щадний режим роботи.

Тільки 7,5% студентів заявили, що в роботі для них важливо нести «добре, вічне». Інші цінності в трудовій сфері є найбільш значущими для 4,5% опитаних, а 3,4% важко відповісти на це запитання.

Велика частина українських студентів вважає, що для того, щоб влаштуватися на хорошу роботу, обов`язкові професійні знання (65,6%) й працездатність (64,8%). Більше половини респондентів (53,4%) вважають обов`язковою для цього якістю ініціативність, а 41,2% упевнені, що потрібен досвід роботи. Кожен п`ятий опитаний вважає, що для отримання хорошої роботи необхідна приємна зовнішність (20,3%) і протекція (19,8%), а на думку 11,3%, для отримання хорошої роботи потрібно дати хабар. Відповідь «інше» на це запитання дали 3,7% респондентів, а 3,3% важко відповісти на це запитання.

Більш ніж для половини українських студентів (53,1%) визначальним чинником при виборі ВНЗ була престижність навчального закладу. Престижність спеціальності відігравала ключову роль для 40,1% опитаних, а для третини респондентів (35,5%) – затребуваність спеціальності на ринку праці.

Сильний викладацький склад мав значення при виборі ВНЗ для 22,8% опитаних, а кожного п`ятого респондента в першу чергу приваблювали цікаві навчальні курси (20,9%), наявність розподілу на роботу (19,3%) і можливість стажувань за кордоном (18,5%).

Низький рівень корупції у ВНЗ важливий для 14,4%, можливість наукової діяльності – для 11,6%, наявність військової кафедри для 8,2% студентів. Іншими чинниками керувалися 2,7% опитаних, а 3,6% важко відповісти на це запитання.

Переважна більшість українських студентів (80,3%) вважають, що молодь має специфічні потреби, які слід захищати на державному рівні. Не бачать таких потреб молоді 8,3% опитаних, а 11,4% важко відповісти на це запитання. Більше половини опитаних студентів вважають найбільш складними для молоді проблемами наркотичну залежність (59,8%) і відсутність можливостей для самореалізації (55,2%).

Брак коштів для існування є важкою проблемою для 48,1% опитаних, алкогольна залежність – для 39,4%. Близько третини респондентів (33,1%) вважають важкою проблемою відсутність роботи і проблеми з працевлаштуванням, а 29,7% найбільше турбує відсутність друзів. Менше чверті українських студентів лякає матеріальна залежність від дорослих (24,8%), насильство в сім`ї (23,1%), депресивний стан (22,5%) і конфлікти з батьками (21,3%). Обмежені житлові умови є складною проблемою для 17,2% опитаних, нерозділене кохання – для 12,4%, конфлікти в колективі – для 11,9% респондентів. Інші проблеми назвали 5,3% студентів, а 6,2% важко визначити найбільш важкі для молоді проблеми.

Велика частина українських студентів (62,2%) вважає, що молодим людям неможливо самостійно вирішити проблему наркотичної залежності. Близько половини опитаних (47,3%) вважають, що такою проблемою є алкогольна залежність, близько чверті (25,5%) – насильство в сім`ї.

Проблему відсутності роботи й проблеми з працевлаштуванням неможливо вирішити самостійно, на думку кожного п`ятого респондента (19,7%), а кожен шостий вважає такою проблемою брак коштів для існування (15,9%), відсутність можливостей для самореалізації (15,8%) і депресивний стан (15,3%).

Менша кількість опитаних назвали нерозв`язними для молодих людей такі проблеми як відсутність друзів (14,7%), обмежені житлові умови (13,4%) і конфлікти в колективі (12,1%). Вважає, що проблему нерозділеного кохання молоді неможливо вирішити самостійно, кожен десятий респондент (10,2%), 8,4% опитаних назвали такою проблемою матеріальну залежність від дорослих, а 7% – конфлікти з батьками.

Вважають, що молоді люди не здатні самостійно вирішити інші свої проблеми 5,1% респондентів, а 7,9% важко відповісти на це запитання.

Більше половини студентів України (55,2%) у вільний час гуляють вулицями, у парках, дивляться вдома телевізор 44,7%, читають 43,1% опитаних. Відвідують кінотеатри у вільний час 32,3% респондентів, бари, кафе та ресторани – 29,1%, а 28,4% грають у комп`ютерні ігри. Кожен п`ятий студент у вільний час займається спортом (20,2%), відвідує театри (19,3%) й займається своїм хобі (19,2%).

Займаються іншими справами у вільний час 6,8% опитаних, а 7,6% заявили, що вільного часу в них немає. Важко відповісти на це запитання 2,1% респондентів.
Соціологічне дослідження Інститут Горшеніна провів із лютого по березень 2010 року. Опитано 1200 студентів вищих навчальних закладів у містах-мільйонниках: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та Львові.

Автор: UNIAN

Довелося шукати інші джерела інформації, телефонуючи в українські посольства, міжнародні студентські організації та знайомим студентам.
У результаті з’ясувалося, що більшість українських студентів їдуть навчатися в інші країни за власний рахунок.

Коштує це недешево: в залежності від країни – від декількох тисяч до декількох десятків тисяч доларів. Однак все ж таки кількість українських студентів за кордоном йде на тисячі.

В основному студенти з України їдуть до Росії, США, Канади, Польщі, Угорщини, Великої Британії. Вибір країни залежить від матеріального достатку, від місця проживання в Україні, та довгострокових планів.

Наприклад, жителі західних областей більш тяжіють до вузів Східної Європи, тому що вони найчастіше володіють польською чи угорською мовами, мають деякі зв’язки з цими країнами, і, крім цього, освіта там дешевше, ніж у західних країнах, а за якістю практично не поступається. У США і Канаду їдуть більш забезпечені учні, багато з яких вже не збираються повертатися на батьківщину.

Як повідомили в посольстві України у Вашингтоні, в США зараз навчаються близько півтори тисячі студентів з України. Точну цифру назвати ніхто не може, тому що американці не вважають за потрібне вести облік такої малої кількості учнів, а в українських органів просто немає такої можливості. Незважаючи на те що на тлі загальної кількості іноземних студентів у США, яка дорівнює 550 тисяч, українці практично непомітні, український дипломат відзначив, що до посольства з американських університетів надходять досить позитивні відгуки про академічні успіхи молодих українців.

Більша частина студентів навчається за свої власні гроші. Безкоштовно, в рамках міждержавних освітніх програм в Америці вчиться дуже мало студентів. Це люди, які пройшли складний відбір і володіють неабиякими здібностями. Найбільш відомі освітні програми проводять фонд Фулбрайта та організація American Councils. Останню фінансує Бюро у справах освіти та культури державного департаменту США. Щорічно в рамках цієї програми в США відправляються близько 120 українських студентів за рахунок держдепу.

Студенти, які проходять конкурс на навчання за даною програмою, після завершення курсу зобов’язані повернутися на батьківщину – це обов’язкова умова. Студенти ж, які навчаються на приватній основі, нерідко осідають за кордоном назавжди.

Американські вузи дуже активно залучають студентів з-за кордону, у тому числі з України. За словами співробітника посольства Сергія Корсунського, в день до них надходить близько десятка листів з рекламою університетів. Американська сторона дуже активна в залученні іноземних студентів, так як вони є п’ятою статтею експорту США, приносячи до бюджету до 12 млрд доларів на рік.

Американська освіта багато в чому відрізняється від української в більш вигідну сторону, і це є суттєвою причиною для навчання саме у США. Як каже Іван Скрипка, студент Київського лінгвістичного університету, який проходив протягом року навчання в США за програмою American Councils, студент може сам вибирати предмети для вивчення, викладачів; можливе отримання освіти одночасно за двома спеціальностями. Крім того, що також важливо, в Америці набагато легше, ніж в Україні, поєднувати навчання і роботу.

Для роботодавців в Україні факт навчання в іноземному вузі є додатковою перевагою для кандидата на роботу. За словами Івана, отримані у США знання значно полегшили для нього пошук роботи.

Виділяється на тлі інших програма стажувань українських студентів у Канаді. Якщо програми інших країн не спрямовані на навчання студентів виключно з України, то в проекті україно-канадського законодавчого співробітництва можуть брати участь тільки українці. Як повідомила другий секретар посольства України в Канаді Алла Каманюк, це найбільш успішна з діючих програм. Вона була ініційована українською діаспорою та підтримана канадськими парламентаріями. У рамках проекту близько 20-30 студентів на рік проходять стажування у парламенті Канади в якості помічників депутатів, беруть участь у практичній роботі парламенту. Як і в рамках інших програм, для отримання права стажування необхідно пройти жорсткий відбір і витримати сильну конкуренцію. За словами Каманюк, в Канаді навчається значна кількість студентів з України в приватному порядку.

Помітна присутність українських студентів і у Великій Британії. Найбільш широко вони представлені в Лондоні, але є і в інших містах. Як розказав студент Манчестерського університету Євген Чернецький, його приваблює в англійській системі освіти те, що вона сучасніша, освітні курси постійно змінюються відповідно до змін у реальному житті. А в Україні як вчили 10 років тому, так і зараз вчать, не озираючись на процеси, що відбуваються у світі.

Крім того, англійська освіта цінується у всьому світі, чого поки, на жаль, не можна сказати про українську. В Україні, як вважає Євген, будь-який диплом можна купити, і тому він не представляє собою великої цінності. Про дипломі англійського університету такого сказати не можна.

Більшість студентів з України, в тому числі і Євген, по завершенні навчання хотіли б повернутися на батьківщину. А ідеальним був би варіант попрацювати якийсь час в Англії, отримати необхідний досвід, навички, а потім повернутися в Україну.

Але все впирається в матеріальну сторону. Якщо вийде знайти гарну роботу, з нормальним за західними мірками рівнем зарплати, з перспективою кар’єрного росту, то тоді можна жити і в Україні. Ну а якщо ні – то доведеться залишитися.

У рамках україно-німецького співробітництва по студентській лінії в Києві діє представництво Німецької служби академічних обмінів. Вона існує з 1927 року, а в Україну прийшла в 1998 році. Скористатися її послугами можуть студенти, починаючи з другого курсу, аспіранти, викладачі, професори. Служба оплачує річне проживання в Німеччині, проїзд туди і назад. Кожен рік за допомогою цієї служби в Німеччину приїжджають близько 200 українців.

Найбільша кількість українських студентів навчається в Росії. Це пов’язано з наявністю певних домовленостей між двома державами, географічною близькістю, відносно низькою в порівнянні з західними вузами ціною навчання, близькістю освітніх програм.

У рамках існуючих домовленостей кілька тисяч студентів з України навчаються в Росії, а з Росії – в Україні. Головним чином це стосується прикордонних областей.

Але і в столичних університетах, у тому числі досить престижних, є українські студенти. Наприклад, в Московському інституті міжнародних відносин навчається близько 40 студентів-українців. Причому більша їх частина – на контрактній основі, тобто за плату, яка становить від шести тисяч доларів на рік і вище.

Безкоштовно навчаються студенти, які потрапили в цей інститут за так званою програмою президентського набору, в рамках якої Україні, країнам СНД, деяким східно-європейським державам щорічно надаються кілька місць. В Україні конкурс на заміщення цих місць дуже високий: дає про себе знати статус колись самого елітарного навчального закладу СРСР.

Серед студентів-українців не існує будь-якої яскравої тенденції залишатися в Росії після навчання або повертатися в Україну. Як говорить один з студентів, більшість його знайомих українців хотіли б повернутися додому, але в той же час є люди, які, закінчивши навчання, знаходять непогану роботу і залишаються.

З упевненістю можна сказати одне: поки українська освіта не вийде на світовий рівень, поки молодим дипломованим спеціалістам буде складно застосувати свої знання на практиці, буде спостерігатися деякий відтік молоді в інші країни.

Источник: osvita.ua

Катера-трамвайчики работают в тестовом режиме. Специалисты проверяют их готовность к перевозке пассажиров. До официального открытия трамвайчики курсируют с причала № 7 «Почтовая площадь» по маршрутам на станцию «Березняки» и «Оболонь». Оба катера работают исправно и могут вмещать до 200 пассажиров каждый. Примечательно, что поплавать на них можно еще до четверга.

- Для этого нужно, чтобы собралось необходимое количество пассажиров, а это как минимум 10 человек, – рассказали в администрации КП «Плесо».

Как уже писала «Комсомольская правда», запуск речного трамвайчика в этом году уже откладывался трижды. Последней причиной задержки было обустройство станции «Наводницкий парк» и установка оборудования понтонного причала на Березняках.

Официальное открытие речного трамвайчика запланировано на четверг – 1 июля. Цена билета – 15 гривен, инвалидам и детям до семи лет – бесплатно.

Расписание маршрутов

Маршрут №1

Станция «Почтовая площадь» – «Березняки» – 18.00 – 18.30.

В обратную сторону: «Березняки» (18.40), «Наводницкий парк» (18.50), «Почтовая площадь» (19.20).

Маршрут №2

«Почтовая площадь» – «Оболонь» – 19.30 – 20.00.

В обратную сторону: «Оболонь» (20.10) – «Почтовая площадь» (20.40).

kp.ua ]]> http://www.8ka.com.ua/3311/feed/ 0 http://www.8ka.com.ua/3307/ http://www.8ka.com.ua/3307/#comments Wed, 30 Jun 2010 10:54:00 +0000 DimaT http://www.8ka.com.ua/?p=3307 Провівши нове дослідження, вчені з Королівського коледжу Лондона (Велика Британія) дійшли висновку, що сидячий спосіб життя шкідливий для здоров’я. У дослідженні взяли участь 2400 пар близнят. Вчені вивчали спосіб життя, звички, відпочинок і харчування. Також добровольці здали аналіз крові, для того, щоб вчені змогли виміряти довжину тєломер хромосом (тєломери – кінцеві ділянки хромосом) в клітинах крові, які є індикатором старіння організму, і зіставити отримані дані з інформацією з опитування.

Зокрема було встановлено, що довжина тєломер, основною функцією яких є захист клітинної ДНК від деформацій і пошкоджень, у пасивних осіб скорочується швидше і таким чином укорочує життя.

За попередніми оцінками дослідників, люди, що ведуть малоактивний спосіб життя, можуть прожити на 10 років менше відведеного природою терміну, а фізично активні можуть прожити довше. Окрім цього, на тривалість життя впливає і той факт, що фізичні навантаження допомагають легше справлятися зі всілякими стресами.

За матеріалами: КМ

Програма розподілена на 4 напрямки: тренінги, дискусії, майстер-класи, творча робота. Тренерами є досвідчені молодіжні дипломовані тренери, письменники, менеджери культури з багаторічним досвідом у своїй сфері.

Очікуємо, що під час «Першої літньої літературної школи» кожен учасник отримає:

- необхідні знання та практичні навички з лідерстваі, що допоможе віднайти своє місце у літературній та книжковій сферах життя;
- учасники отримають базові знання з культурного менеджменту, промоції літературного продукту і культурних подій, вміння правильно поставити ціль та досягти її, ораторської майстерності, самопрезентації;

- отримають базові знання з композиційної побудови твору, стилістичних особливостей тощо.

- орієнтуватимуться у сучасному літературному процесі;
- знайомство і налагодження зв’язків творчої молоді з метою їх подальшої дієвої співпраці.

Після закінчення Школи учасник отримує сертифікат, який засвідчує його участь у проекті.

ХТО НАШІ ТРЕНЕРИ?

- Тарас Прохасько (письменнник, есеїст, журналіст)
- Ілля Стронґовський (поет, перекладач, літературний менеджер, дизайнер)
- Степан Процюк (письменник, есеїст)
- Максим Кідрук (письменник, мандрівник, лауреат ІІ премії “Коронації слова 2009″)
- Володимир Вакуленко-К. (поет, перекладач)
- Марія Придьма (сертифікований молодіжний тренер)

- Дмитро Стретович (культурний менеджер, есеїст)

ДАТИ і МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ

Школа триватиме 10-15 серпня у мальовничому місці у Карпатах, поблизу с. Микуличин (Івано-Франківська обл.). Це буде повноцінне таборування: з ночівлею в наметах, приготуванням їжі в казанках, справжньою дружбою та неповторною атмосферою життя на природі! Протягом 6 днів ви матимете нагоду відпочивати та навчатись разом із однодумцями.

ВАРТІСТЬ
Організаційний внесок учасника Школи – 60 грн.

УМОВИ УЧАСТІ

АНКЕТА учасника: https://spreadsheets.google.com/viewform?formkey=dHBNaWVEWlFyTDhlbF9xelJ3YnNCdEE6MQ
Останній термін прийому заявок – 25 липня.
Відбір учасників здійснюватиметься на конкурсній основі. Кількість відібраних учасників – 20 чол.

Детальніше у спільноті літклубу «МАРУСЯ»: http://community.livejournal.com/litclub_marusya/

Інформаційні партнери: «Буквоїд», «Читомо», «Друг читача», «Сумно», Інтернет-журнал для молоді http://molodi.in.ua, агенція культурних новин «ПРО».

З будь-яких питань звертатись до оргкомітету Школи:

-          Дмитро Стретович (тел: 068-803-24-97)

-          Анастасія Печериця (тел: 093-981-64-71)

-          Марія Придьма (тел: 093-918-88-89)